Ми кривого танцю йдемо

Ми кривого танцю йдемо,
Кінця йому не знайдемо.

Ані кінця, ані ладу -
Не пізнаєш, котра ззаду.

Треба його та й виводити,
Кінець йому та й знаходити.
* * *
Ой, вінку мій, вінку,
Та й хрещатий барвінку.
Що я тебе сплела
Та й учора ізвечора.

Та й учора ізвечора,
Та й темненької ночі.
Та й темненької ночі,
Ще й при ясній свічі.

Повісила на кілочку,
На шовковім шнурочку.
А моя мати взнала
Та й миленькому дала.

Ой, коли б я була знала,
Була б його краще вбрала!
А моя мати взнала
Та й нелюбові дала.
(Ой, коли б я була знала,
Була б його розірвала!)
* * *
Ой, скакали дикі кози
Та й попід зелені лози.
То в гору, то в долину,
То в рожу, то в калину.

А за ними козенята -
Поламали ноженята.
Якби кізка не скакала,
То б ніженьки не зламала.
* * *
А ви, хлопці, стидайтеся,
Гаївочки не бавтеся.
Ви до того та й не зросли,
Лиш до ціпа та до коси.

Лиш косити, молотити
Та сліпі діди водити.
То в гору, то в долину,
То в рожу, то в калину!