Чом ти не прийшов?
- Переглядів: 431
- Місцевість: -
- Додано: 12 січень 2020
- Ключові слова: Народні пісні Чом ти не прийшов? повна версія стародавньої волинської балади
- Катеґорії: Пісні / Народні пісні
- Автори/виконавці: ---
0
0
ТЕКСТ ПІСНІ:
Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?
Я тебе чекала!..
Чи коня не мав, чи стежки не знав, |
Мати не пускала? | (2)
І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала:
Найстарша сестра, бодай не зросла, |
Сідельце сховала. | (2)
А менша сестра сідельце знайшла -
Коня осідлала.
Поїдь, братику, до дівчиноньки, |
Що тебе чекала... | (2)
Тече річенька невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддайте мене, моя матінко, |
За кого я схочу. | (2)
Мати віддала, та й наказала:
В гості не бувати.
А як прийдеш ти, моя донечко, |
То й вижену з хати. | (2)
Терпіла рочок, терпіла другий,
Третій не стерпіла.
Перекинулась – та й зозулькою |
В гості полетіла. | (2)
А як летіла, трави горнула
Сірими крилами.
Ой, як летіла - землю зросила |
Гіркими сльозами. | (2)
Ой, летіла та й під віконечко,
Сіла на калині.
Та й стала кувать ще й розказувать, |
Як жить на чужині. | (2)
Сидить матінка край віконечка,
Рушник вишиває,
А в кімнаті цій найменший синок |
Рушницю ладнає. | (2)
Дозволь, матінко, дозволь, рідна,
В зозулю стріляти,
Бо вона кує, жалю завдає, |
Аж важко слухати. | (2)
Не дозволю я тобі, синоньку,
По зозулі бити,
Бо їй маленькій, як доньці моїй, |
Важко в світі жити. | (2)
Ой, зозуленько, та й сивенькая,
Перестань кувати.
А як ти – моя донька рідная, |
То й зайди до хати. | (2)
Я тебе чекала!..
Чи коня не мав, чи стежки не знав, |
Мати не пускала? | (2)
І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала:
Найстарша сестра, бодай не зросла, |
Сідельце сховала. | (2)
А менша сестра сідельце знайшла -
Коня осідлала.
Поїдь, братику, до дівчиноньки, |
Що тебе чекала... | (2)
Тече річенька невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддайте мене, моя матінко, |
За кого я схочу. | (2)
Мати віддала, та й наказала:
В гості не бувати.
А як прийдеш ти, моя донечко, |
То й вижену з хати. | (2)
Терпіла рочок, терпіла другий,
Третій не стерпіла.
Перекинулась – та й зозулькою |
В гості полетіла. | (2)
А як летіла, трави горнула
Сірими крилами.
Ой, як летіла - землю зросила |
Гіркими сльозами. | (2)
Ой, летіла та й під віконечко,
Сіла на калині.
Та й стала кувать ще й розказувать, |
Як жить на чужині. | (2)
Сидить матінка край віконечка,
Рушник вишиває,
А в кімнаті цій найменший синок |
Рушницю ладнає. | (2)
Дозволь, матінко, дозволь, рідна,
В зозулю стріляти,
Бо вона кує, жалю завдає, |
Аж важко слухати. | (2)
Не дозволю я тобі, синоньку,
По зозулі бити,
Бо їй маленькій, як доньці моїй, |
Важко в світі жити. | (2)
Ой, зозуленько, та й сивенькая,
Перестань кувати.
А як ти – моя донька рідная, |
То й зайди до хати. | (2)
"Чом ти не прийшов?" СХОЖІ КОМПОЗИЦІЇ:
Коментарi:
Вiдгуки та враження вiд пiснi (0)