Гей що на Чорному Морі та на Тому Білому Камені

Гей що на Чорному Морі
Та на Тому Білому Камені
Там стояла Темниця Кам'яная

Гей Там стояла Темниця Кам'яная
А в Тій Темниці пробувало Сім-сот Бідних Козаків
Та в Неволі пробували
Та Білого Світу і Сонця праведного не забачали

Гей то Дівка-бранка Маруся Богуславка
Та все Добре дбає до Кам'яної Темниці прибуває
Тай до Козаків Словами промовляє
Козаки ви Бідні Невольники
Чи ви знаєте що в нашій землі
Ой день за тепера

Гей то Козаки Бідні Невольники
Та все зачували та до Дівки-бранки
Марусі Богуславки словами промовляли
Сльозами проливали
Дівку-бранку Марусю Богуславку проклинали

Гей ти Дівко-бранко Марусю Богуславко
А все Добре дбаєш
То чому ж ми знаєм що в нашій землі
Ой день за тепера

Гей Козаки ви Бідні Невольники
Що у нашій землі да тепера Субота
А завтра в нас День ой Велик-День

Гей то Козаки Теє зачували
До Дівки-бранки Марусі Богуславки
Словами промовляли сльозами проливали
Гей та Дівку-бранку кляли-проклинали

Бодай ти Дівко-бранко
Щастя-долі не мала
Як ти нам про Велик-День ісказала
Як ми вже в Неволі пробували
А що в Темній Темниці проживали
Аж за Тридцять Три роки Світа Ясного
Не забачали

То Дівка-бранка Маруся Богуславка
А ще Добре дбала
Козакам сказала
Гей Козаки ви ― Бідні Невольники
Не лайте мене не заклинайте мене
Гей як діждемось ми Того Великодня
То буде наш пан Турецький до Мечеті від'їжджати
І буде мені Ключі на руки віддавати
І буду на руки приймати вас з Кам'яної Темниці
Випускати

Гей ви Козаки ― Бідні Невольники
А ще Добре дбайте
В города свої рідні утікайте
Тільки города Богуслава не минайте
І города Богуслава не минайте
До Батька мого і Матері прибувайте
І Батьку моєму і Матері ви знать давайте
Нехай Батько-й-мати а ще Добре дбають
То статків-маєтків не збувають
Великих скарбів не збирають
Моєї голови а з Тяжкої Неволі не визволяють
Бо вже я потурчилась побусурменилась
Для Розкоші Турецької для Лакомства Нещасного

Тікайте ж ви на Волю з Темниці Кам'яної
На Тихі Води на Ясні Зорі
У Край Веселий
Нехай же щастить вам в Дорозі
І всім Військам Запорозьким
І всім головам слухающим
І всьому товариству кревному й сердечному
Та на многії літа і до кінця віка