Ой, у полі озеречко

Ой, у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Соснові клепки, дубове денце, |
Не цураймось, моє серце. | (2)

Ой, не раз і не два
Стояв я під коморою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино, |
Поговоримо з тобою. | (2)

Ой, рада б я виходити
І з тобою говорити,
Та лежить нелюб на правій ручці |
Та й боюся розбудити. | (2)

Дівчинонько моя люба!
Відхилися від нелюба.
Буду ціляти, буду стріляти, |
Щоб забити нелюба. | (2)

Ой, чи влучиш, чи не влучиш,
Тільки жизнь нашу розлучиш.
Ой чи вдариш, чи не вдариш, |
Тільки мені віка збавиш. | (2)

Ти козаче молодий,
В тебе коник вороний.
Сідлай коня та їдь з двора, |
Бо ти не мій, я не твоя. | (2)

Козак коника сідлає
І з коником розмовляє:
Біжи, коню, біжи, ворон, |
Аж до тихого Дунаю. | (2)

А там стану, подумаю:
Ой, чи мені утопитись,
Ой, чи мені з коня вбитись, |
Ой, чи назад воротитись? | (2)

А я піду у темний луг,
У темний луг по калину,
Чи не побачу, чи не зустріну |
Свою вірную дівчину? | (2)

Моя вірная дівчина
В темнім лузі заблудила,
Тільки слідочок з-під милої ніжок, |
Де милая походила. | (2)

Ой, вирву я листочок
Та й прикрию той слідочок"
Щоб не засипав, щоб не завіяв |
Буйний вітер пісочком. | (2)