Підвінечна

Ой, рідная, ой, мамо,
Встеляй поріг килимами,
Встеляй поріг килимами,
Ой, рідная, ой, мамо,
Несу тобі гарну звістку,
Веду тоді в дім невівстку,
Встеляй поріг килимами,
Встеляй поріг килимами.

Ой, сину, ой, чуєш,
Чи ти, сину, не жартуєш?
Чи ти, сину, не жартуєш?
Ой, сину, ой, чуєш!
Не радився, не ділився,
Взяв собі та й заручився.
Чи ти, сину, не жартуєш?
Ой, сину, ой, чуєш,
Чи ти, сину, не жартуєш?
Чи ти, сину, не жартуєш?
Ой, сину, ой, чуєш!
Килими ще не виткані,
Рушники не вишивані
Чи ти, сину, не жартуєш?
Чи ти, сину, не жартуєш?

Ой, нене, ой, мила,
Моя дівча - сиротина,
Моя дівча - сиротина,
Ой, нене, ой, мила,
Умер батько, вмерла мати,
А брат вигнав сестру з хати,
Моя дівча - сиротина,
Моя дівча - сиротина.

Ой, сину, ой, чуєш,
Чи ти, сину, не жартуєш?
Чи ти, сину, не жартуєш?
Ой, сину, ой, чуєш!
Вели поріг застеляти,
Сироту веди до хати,
Ой, сину, ой, чуєш!

Сади її на перину,
Приймай її, як дружину,
Приймай її, як дружину,
Ой, сину, ой, чуєш!
Клади перстня на долоню,
Буду мати сина й доню,
Буду мати сина й доню,
Буду мати сина й доню!