Ой, і зійди, зійди ти, зіронько вечірняя

Ой, і зійди, зійди
Ти, зіронько вечірняя,
Ох, і вийди, вийди, |
Дівчинонько моя вірная. | (2)

Рада би зірка зійти -
Чужа хмара та й наступає,
Рада би дівка вийти, |
Та матуся її не пускає. | (2)

Ой, зірочка зійшла,
Усе поле та й освітила,
А дівчина вийшла, |
Козаченька та й звеселила. | (2)

Ой, ти, козаче,
Ти, хрещатий барвіночку,
Хто ж тобі постеле |
У дорозі постілочку? | (2)

Ой, стелиться мені
Широкий лист та бурковина,
А під голову |
Голубая та жупанина. | (2)

Ой, через межку
Зелений горошок та постелився,
Козак до дівчини |
Через люди та й поклонився. | (2)

Ой, поклоніться,
Ой ви, добрі люде,
Нехай моїй милої |
Там легенько буде. | (2)

Ой, і поклоніться
Ви дівчині небозі,
А що мені добре |
В далекій дорозі. | (2)

Ой, ти, козаче,
Що ти думаєш, гадаєш,
Чому не женився, |
Собі пари не шукаєш? | (2)

Ой, як мені
Пароньки шукати,
Та не каже мати |
Тебе, дівчино, брати. | (2)

Так каже мені мати,
Де штири воли брати,
Де штири волики,
У два коники в дишлі,
А як же його любити,
Коли не до мислі.