Ой, татарин, братику

Ой, татарин, братику, татарин, —
Продав сестричку за талір,
Русу косу - за п'ятак,
Біле личко пішло так.

Ой, матінко моя,
Уже ж я не твоя,
Вже ж бо я да того пана,
З ким шлюб шлюбовала!

З-за гори гуска летіла,
Наша капуста з перцем кипіла, —
З перцем, не перцем,
Просимо з щирим серцем!

Дружба коровай крає,
Золотий ножик має,
Золоту тарілочку,
Дарує родиночку!

Да чи бачиш ти, дружко,
Що бояри коровай крадуть?
За вілечко захиляються,
Короваєм запихаються.

Ой, ми ж роду
Не злодійського,
А ми роду королівського!
Ми кошелів не брали,
Короваю не крали!
Ми шишок не брали,
В кишеню не ховали!

Благослови, Боже,
І отець, і мати,
Своєму дитяти
Цей рід дарувати!

Ой, старосто-дядьку,
Глядіть нам порядку,
Виведіть нас із хати
На двір погуляти!

А взяв боярин дружку,
Взяли її вмили,
Серпом підголили,
Граблями розчесали,
Зовсім дружку вбрали!