У неділю рано зілля копала

Ой, не ходи, Грицю, на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки - чарівниці,
Солому палять і зілля варять,
Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять.

Тамта одная чорнобривая,
То чарівниця справедливая!
І чарівниця і зілля знає,
Тебе, Грицуню, заздрісне кохає!

В неділю рано зілля копала,
У понеділок пополокала,
А у вівторок зілля варила,
В середу рано Гриця отруїла.

Прийшов же четвер — Гриценько умер,
Прийшла п'ятниця — поховали Гриця.
Сховали Гриця близько границі,
Плакали за ним всі молодиці.

І хлопці Гриця всі жалували,
Чорнобривую всі проклинали.
Нема й не буде другого Гриця,
Що 'го зігнала з світу чарівниця!

В суботу рано мати доню била:
Нащо ти, доню, Гриця отруїла?
Не зналась того, що зілля уміє?
Що Гриць сконає, нім когут запіє?

Ой, мати, мати! Жаль ваги не має —
Най ся Грицуньо у двох не кохає!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата:
Із чотирьох дощок темная хата!