Ой з-за лісу, із-за темного

Ой з-за лісу, із-за темного,із-під Чорного гаю,
Як крикнули та козаченьки:"Утікаймо, Нечаю!"|(2)

Ой як же ми, козаченьки, будем утікати,
Свою славу козацькую під ноги топтати?|(2)

Ой поставив та козак Нечай та сторожу на місті,
А сам пішов до кумасеньки щуки-риби їсти.|(2)

Не вспів козак, не вспів Нечай кінець столу сісти,
Подивиться в віконечко - аж нема сторожі на місті.|(2)

Не вспів козак, не вспів Нечай щуки-риби їсти,
Ой як гляне в віконечко - аж ляшеньки в місті.|(2)

Ой як крикне та козак Нечай на джуру малого:
"Сідлай, хлопче, сідлай коня вороного, а під мене та другого!|(2)

Ой підтягай, милий хлопче, попруги істуга,-
Буде на ляхів, на тих панів, велика потуга!"|(2)

Не вcпів козак, не вспів Нечай на коника сісти,
Як став ляхів, як став панків, як снопики класти!|(2)

Не вспів козак, не вспів Нечай на коника сісти,
Як став ляшків, як став панків, як капусту сікти.|(2)

Обернувся козак Нечай од брами до брами,-
Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави.|(2)

Ой як глянув козак Нечай на джуру малого,-
Кладе джура, кладе малий ще лучче й од його!|(2)

Ой як глянув козак Нечай на правую руку,-
Не вискочить кінь козацький із лядського трупу.|(2)

Ой як гляне козак Нечай та на лівеє плече,-
За ним річка кривавая, що й конем не втече!|(2)

Не за великий час, та за малую годину
Покотилась Нечаєва голівонька в долину.|(2)

Ой збіглися та козаченьки, стали сумувати:
"Ой де б же нам Нечаєве тіло поховати?|(2)

Ой, зійдемось,миле браття, на високу могилу
Та посадим, миле браття, червону калину,
Щоб зійшла лицарська слава на всю Україну".