Кощаки

А й плесну у долоні, би ся розкололи,
Пішли літа молоденькі та не знаю коли.

Шумить мені, як у млині, в моїй головоньці.
Ідуть літа марно з світа, як лист по водоньці.

Літа ж мої, літа мої, літа молоденькі,
Коли доля нещаслива, будьте коротенькі.

Пішли бички на пшеничку, та най попасуться.
Пішли літа марно з світа, та вже не вернуться.

Вздогонила-м свої літа на кедровім мості;
- Ой верніться, мої літа, ходь раз до мя в гості!

А ходь ми ся та вернемо, з тобов не будемо,
Жалю тобі наробимо, назад ся вернемо.

Молодії літа мої, як вода, плинете!
Жалі ж мої тяженькії, коли ж ви минете?