Бідна ж моя головонька

Дівчата беруть ся за руки
І уставляються в колесо;
Дівчина А., що стоїть всередині
Виголошує перші 4 вірші
З об'яви великого заклопотання,
А далі звертаєся з питаннями
До котрої небудь з дівчат Б.,
Що єї окружають.
6 кінцевих віршів виголошує
Незвичайно весело.

Бідна ж моя головонька,
Нещаслива годинонька!
Що жя таке ізробила,
Кострубонька не злюбила.
Вийди, вийди, Кострубоньку,
Станеш зі мноу до слюбоньку.
А у неділю по раненьку
На тім білім камененьку.

А. А були с те, кумо, в місті?
Б. Ая, була м.
А. А виділисте там мого Кострубонька?
Б. Виділа.
А. А що він там робив?
Б. Айо спідницю купував.
Ой, яка ж то ладна була!
Ой, яка ж то файна була!

Та пісня враз з діялоґами
Повторяєся кілька разів,
З тою тілько ріжницею,
Що "Б" ставить у відповіди
Замість слова "спідницю" -
Запаску, хустку, коралії,
Чоботи, жупан.
В кінци "А" співає підскакуючи,
Під першу з наведених мелодій:

Ай, Господи, світий цару,
Уже Кострубок на цвинтару.
Тепер я си погуляю,
Як рибка про Дунаю,
А рибка з каменьцима,
А я собі з молодцьима.