Помишляйте, чєловєци

Помишляєте, чєловєци,
Всякий час о смерті,
Скільки б не жив на цім світі – |
Треба буде вмерти. | (2)

О багацтві і розкошах
Всєгда помишляєш,
Коли прийде смерть по душу – |
Ти того не знаєш. | (2)

Коли прийде смерть по душу –
Нельзя откупиться,
Махне косой, ступай за мной, |
Польно суєтиться. | (2)

Все багацтво, всі розкоші
Складаєш у суми,
Кому вони дістануться – |
Нема в тебе думи. | (2)

Все багацтво, всі розкоші,
Суєту оставиш,
Тільки гріхи, діла свої |
Судії представиш. | (2)

Як задзвонять й усі дзвони
По смертній годині,
Скажуть люди: |
Вічна пам'ять по моїй кончині. | (2)

Всі сродники, приятелі
Тіло провожають,
А ангели-хранителі |
Душу зустрічають. | (2)

Всі сродники, приятелі
Додому вертались,
А ангели-хранителі |
За душу сражались. | (2)

Пішла душа по митарству
За гріхи страдати,
Не поможуть гріхам моїм |
Ні отець, ні мати. | (2)

Не поможуть гріхам моїм
Ні браття, ні сестри,
А поможе милостиня, |
Що я подавала. | (2)

Лежить душа обнажена,
А тіло потліло,
Ведуть душу на Суд Божий |
За всякоє діло. | (2)

Амінь.