Дочечко моя

Дочечко моя,
Дочечко ж моя, як єлиночко,
Дочечко моя манісінька,
Дочечко ж моя ріднісінька.

Якої ж ти собі хаточки забажала,
Темної та невеселої,
Смутної та й не видної...

Та туди ж й сонечко не загріє,
Та туди ж й вітер не завіє...

Дочечко ж моя й голубочко,
Дочечко моя ріднесенька.
Нашо ти мене покинула,
Кому ж ти мене приручила,
Чи братові, чи сестрі,
Чи рідній дочці.

Дочечко моя, як єлиночко,
Дочечко ж моя родиночко,
Ох, обірвало сердечко,
Та воно ж й не загоїться.

Та куди ж я не піду,
Та я ж тебе, моя дочечко, не найду.

Та всі ж будуть діти йти,
А я ж буду дивиться,
Та буду тіки журиться,
Я ж тебе ніде не побачу,
Куди ж я не піду,
Дочечко моя, не найду.

Ох, зацвіла ж вишинька та зов'яла,
Була у мене дочечька я її стеряла.
Дочечко моя ріднесенька,
Дочечко моя манесенька.
Як же мені йти та як же ж мені
В цю хатоньку зайти?..

Нашо ж ти мене покинула
Таку старісіньку та манісіньку,
Хто ж мене буде доглядати
Та хто ж мене,
Моя дочечко, буде годувать?..