Весільні ладканки та коломийки

Добрий вечір, дівочки, ми до вас,
Чи дасте нам молоду з межи вас?

Не високо сонінько над нами,
Ой, збирайсє, молода, і з нами.

Не жаль тобі, мій таточку, мене,
Бо ти не мав соромоти за мене.

Хоч я собі по ночи ходила,
То я чесно свій віночок зносила.

Ой, кувала зазуленька за двором,
Сиди собі, молода, за столом.

Товаришко моя люба, подарок би-м дала,
Бо вже я сі в своїй хаті невістки приждала.

Приждала-м невісточки з чорними й очима,
А вже двері й вдоперає моєми плечима.

Приждала-м сі невісточки, тепер мені добре,
Тепер мені лиш бракує костура тай торби.

Ой, костура із верби, торби із верети,
Питається добрі люде, - шо бабко берети?

Чому, коню, води не п'єш, чи дорогу чуєш?
Чому, сину, Василину, дома не ночуєш?

Ой, як мині й молодому й дома ночувати?
Кінь вороний, я молодий, ні з ким розмовляти.

Ой, музико, музиченько, як си добре граєш,
Пальці би ті покривило, як перебираєш.

Ой, музико, музиченько, чи ся гоноруєш?
Однов ногов замітаєш, а другов гальмуєш.

Ой, у лісі на горісі ворона скригоче,
Мамка мусит миски мити бо доня не хоче.