Ой, то з-за гори та ще й з-за Лиману

Ой то з-за гори та ще й з-за Лиману,
Ой, з-за зеленого же гаю,
Ой, скрикнули славні козаченьки: |
А втікаймо, ой, Нечаю! | (2)

А той Нечай, козак молоденький
Та й на це й не впуває,
З кумасею, ой, да з Хмельницькою |
Мед-горілочку, ой, кружляє. | (2)

Порадь мене, кумасю Хмельницька,
Ой, як рідная ж мати:
Ой, чи мені коня розсідлати, |
Чи в наряді, ой, держати? | (2)

А я ж тебе, ох, козаче ж Нечаю,
Ой, не обеспечаю,
Держи коня да при повнім наряді |
Для й усякого, ой, случаю. | (2)