Ой, у полі тихий вітер віє

Ой, у полі тихий вітер віє,
А там козак пшениченьку сіє. | (2)

Ой, сіє він, досіває лану,
Аж виходить дівчинонька з гаю. | (2)

Помагай Біг, козаче-гультяю,
Виведь мене на дорогу з гаю! | (2)

Ой, коли б ти дороги не знала,
То б ти мене гультяйом не звала, | (2)

А сказала б: "Милий соколоньку,
Виведь мене з гаю на стежоньку!" | (2)

Ой, дівчино, надніс тебе дідько,
Розсіяв я пшениченьку рідко! | (2)

Ой, не думай, козаче, не думай,
Буде твоя пшениченька, як Дунай! | (2)

Ой, там козак пшениченьку косить,
А дівчина дитину приносить. | (2)

Візьми собі, козаче, дитину,
Як не візьмеш, — на покосі кину! | (2)

Дам я тобі штири гарці масла —
Годуй, годуй, дівчино напрасна! | (2)

Дам я тобі цілу фаску сиру —
Годуй, годуй козацького сина! | (2)

Дам я тобі корову рябую —
Годуй, годуй дитину малую! | (2)

Не хочу я корови рябої
І не хочу дитини малої! | (2)