Недобрая годинонька

Недобрая годинонька була,
Як матуся свого сина била,
А син неньці покорився,
У ніженьки уклонився:
За що ж мене, ой, моя мати била?

Як будеш ти мене, мати, бити,
То й піду я на чужину жити,
Ой, а піду я на чужину,
Там я же, молод, ой, не загину,
А я молод, ой, парень не жонатий!

Ой, вернися, мій сину, вернися,
Та й в голубий жупан одягнися,
Нехай я, ой, подивлюся,
Ой, слізоньками, ой, умиюся,
Чи є краще козак на Вкраїні?

Виходила всі тьомні лужечки,
Витоптала круті бережечки,
Та й не найшла, ой, сина свого,
Ой, тільки найшла, ой, слідок його,
Де дитина, ой, рідна походила.

Ой, зорву я кленовой листочок,
Та й накрию синовой слідочок,
Щоби пташки, ой, не літали,
Ой, щоб зозулі, ой, не кували,
Синового, ой, сліду не топтали!