Дай, кума, дай!

Iшов гуцул з полонини,
А гуцулка - з бані,
Посідали край дороги
Та й роблять снідання.

Приспів:
Дай, кума! Дай, кума!
Хіба тобі шкода?..
А я тобі восени виорю города!
Виорю! Виорю та й ще заволочу!
Дай кума!
Дай кума, коли я захочу!

А що теє за снідання,
Як нема що їсти?..
Виліз гуцул на гуцулку
Та й не може злізти!

Приспів.

Приїжджали трактори,
Гуцула знімати
Гуцул кричить, гірко плаче,
Не хоче злізати.

Приспів.

Вже всі хлопці оженились,
А я в листопаді
Візьму собі таку жінку,
Щоб широка ззаді!

Приспів.

Ой, якби я теє мав,
Що дівчата мають,
Я б повісив на паркані,
Нехай хлопці грають!

Приспів.

Ішла баба через ліс,
Напали собаки,
Розірвали їй спідницю
До самої спини!

Приспів.

Ішла баба через кладку
Та й задерла ногу,
Гуцул думав, що ікона,
Помолився Богу.

Приспів.

Як вмирала стара баба,
Стала всіх питати:
Чи я буду на тім світі
Ще комусь давати?

Приспів.

Ой, дівчата дівчатоньки,
Не дайте умерти!
Я вам буду за бугая
До самої смерті!

Приспів