В нашім селі на горбочку

В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку,
Коло церкви, ніби квіти,
Сидять старці, ходять діти,
Ходять хлопці і дівчата —
Українські соколята.

А ми, сестри, час не гаймо —
Гаївочки заспіваймо,
Щоби голос наш відбився,
По діброві простелився,
По діброві і по полю,
Де могили є за волю,
По травиці, по шовковій,
Де лежать стрільці січовії.

Вони тоді повмирали,
Як воленьку здобували,
Ви, стрільчики, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.
Ми могили ваші знаємо,
Квіточками уквітчаємо,
Квіточками і вінцями,
І рідними прапорцями.

А ви хлопці тут не стійте,
З дівчатами ся не смійте,
Пригадайте тую славу
Січових стрільців криваву,
І єднайтесь, милі браття,
В одну силу і завзяття,
Щоби наша Україна
Була славна, була вільна!