Весною, мій милий, весною

Весною, мій милий, весною,
Весною до мене ходив.
На згадку про щире кохання |
Дарунки мені приносив. | (2)

Спочатку – це було кохання,
Спочатку – це була любов,
А потім, як липа розцвіла, |
Пропала вже наша любов. | (2)

До липи ще літо вернеться
І липа ще раз зацвіте,
До мене любов не вернеться, |
Життя моє марно пройде. | (2)

Ой, дай же мені того зілля,
Щоб не боліла голова.
Піду у садочок під липу, |
Де з милим стрічалася я. | (2)

Ой, дайте мені того зілля,
Щоб випить і зразу заснуть.
Про все я на світі забула, |
Про нього не можу забуть. | (2)

А де ж тії яснії зорі,
А де ж то є спів солов'я,
А де ж мого милого очі, |
Ой, хто ж їх так любить, як я. | (2)

А яснії зорі на небі,
А спів солов'я у гаю,
А милого очі далеко, |
Ой, Боже, як я їх люблю. | (2)

Весною, мій милий, весною,
Весною до мене ходив.
На згадку про щире кохання |
Синочка мені залишив. | (2)