Ой, згорда пишна, – пане Иване

Ой згорда пишна, – пане (Иване)
Гой, дай, Боже!
Шо згорда собі – все починаєш,
Гой, дай, Боже!
По під Білоград – коником граєш,
Гой, дай, Боже!
Ой граєш, граєш, – ні в чім ни дбаєш,
Гой, дай, Боже!
Ні в чім ни дбає, – коня стігає,
Гой, дай, Боже!
Шо конем зверне, – земле сі здрегне
Гой, дай, Боже!
Оберне восько, – від сходу сонці,
Гой, дай, Боже!
Заграют труби, – як грім на небі,
Гой, дай, Боже!
Блиснут мечєми, – як молня в небі,
Гой, дай, Боже!
Пустє стрілочки, – як дробен дощик,
Гой, дай, Боже!
Й-а вдарит з гармат, – й-а в Царівгород,
Гой, дай, Боже!
Яж сі паркани, – порозсипали,
Гой, дай, Боже!
Яж сі жидове, – завидовали,
Гой, дай, Боже!
Стали жидове, – раду радити,
Гой, дай, Боже!
Чимби, ничимби, – перепросити,
Гой, дай, Боже!
Віносі єму – миску червоних,
Гой, дай, Боже!
А він на тоє – ни поглядає,
Гой, дай, Боже!
Ни поглядає, – шєпку ни здойме,
Гой, дай, Боже!
Шєпку не здойме, – ни поґякує,
Гой, дай, Боже!
Оберне восько, – с полудні сонці,
Гой, дай, Боже!
Конем оберне, – земле сі здрегне,
Гой, дай, Боже!
Заграют в труби – як громи в небі,
Гой, дай, Боже!
Блиснут мечєми, – як моля в небі,
Гой, дай, Боже!
Пускє стрілочки, – як дробен дощик,
Гой, дай, Боже!
Й-а вдарит з гармат, – й-а в Царівгород,
Гой, дай, Боже!
Яж сі паркани – порозсипали,
Гой, дай, Боже!
Яж сі панове – завидовали,
Гой, дай, Боже!
Стали панове раду радити,
Гой, дай, Боже!
Чимби, ни чимби – перепросити,
Гой, дай, Боже!
Вівоґі йому – коника в сідлі,
Гой, дай, Боже!
Коника в сідлі, – шабельку в сріблі,
Гой, дай, Боже!
А він на тоє – ни поглядає,
Гой, дай, Боже!
Ни поглядає, - шапку ни здойме,
Гой, дай, Боже!
Шєпку ни здойме – ни поґякує,
Гой, дай, Боже!
Конем оберне – земле сі здрегне,
Гой, дай, Боже!
Оберне восько – з заходу сонці,
Гой, дай, Боже!
Заграют в труби – як громи в небі,
Гой, дай, Боже!
Блиснут мечєми – як молня в небі,
Гой, дай, Боже!
Пускє стрілочки, – як дробен дощик,
Гой, дай, Боже!
Я вдарит з гарма, – я в царів город,
Гой, дай, Боже!
Яж сі паркани – порозсипали,
Гой, дай, Боже!
Яж сі Русини – завидовали
Гой, дай, Боже!
Стали Русини – раду радити,
Гой, дай, Боже!
Чимби, ни чимби – перепросити,
Гой, дай, Боже!
Перепросити – гордого пана,
Гой, дай, Боже!
Гордого пана – пана (Ивана),
Гой, дай, Боже!
Вівоґі єму – панну молоду,
Гой, дай, Боже!
Панну молоду – от як ягоду,
Гой, дай, Боже!
А він на тоє – все споглядає,
Гой, дай, Боже!
Все споглядає – шєпку здоймає,
Гой, дай, Боже!
Шєпку здоймає – перепрошає,
Гой, дай, Боже!
Перепрошає, – панну витає,
Гой, дай, Боже!
Ой, за цим словом, – буґь же нам здоров,
Гой, дай, Боже!
Буґь же нам здоров – ґречний молодче,
Гой, дай, Боже!
Ґречний молодче – (Иване) хлопче,
Гой, дай, Боже!
Буґь же нам здоров, – та й не сам собов,
Гой, дай, Боже!
Та й ни сам собою, – з вітцем, маткою,
Гой, дай, Боже!
З вітцем, маткою, – з всев челядкою.
Гой, дай, Боже!

Вінчуємо кі – щіскім, здоров'їм,
Щіскім, здоров'їм – тай цим Рождеством,
Тай цим Рождеством – цим новим Роком,
Цим новим Роком – пробутком добрим,
Пробутком добрим, - тай віком довгим,
Дайжеж ти Боже – щіскі, здоров'є,
Щіскі, здоров'є – тай зріськь (зріст) хорошу
И зріськь хорошу,- тай розум добрий
Вітцеви, мати, - з тебе покіху,
Шоби ґіждали – посагу твого,
Посагу твого – й-а щасливого,
Дайжеж ти Боже – на хакі зілє,
На хакі зілє – в хакі весілє.
О, бувай здоров!