Да пане Іване обмурував двір

Да пане Іване обмурував двір,
Святий вечір!
Обмурував двір білим каменем,
Святий вечір!

А ворітечка з жовтої міді.
Святий вечір!
А по тій міді стоять намети,
Святий вечір!

Стоять намети, як біль, біленькі.
Святий вечір!
А в тих наметах сидить пан Іван,
Святий вечір!

Стрілочки струже да в лучок кладе,
Святий вечір!
А з лучка бере да й заправляє.
Святий вечір!

Ой, стучить, гремить з поля сторожа,
Святий вечір!
Да вдариться в жовтії ворота:
Святий вечір!

Пане Іване, чи спиш, чи не спиш?
Святий вечір!
Ой, коли ж ти спиш, господь з тобою!
Святий вечір!

А коли не спиш, промов зо мною,
Святий вечір!
Що в наші города турки вступили,
Святий вечір!

Турки вступили пополам з татарми,
Святий вечір!
Пополам з татарми, з кіньми з сто парми.
Святий вечір!

А я ж тих турків да й не боюся.
Святий вечір!
Ой, я з ними в пил переб'юся!
Святий вечір!

Ой. дайте мені коня воронця,
Святий вечір!
Коня воронця й гострого меча!
Святий вечір!

Його матінка випроводжала,
Святий вечір!
Випроводжаючи да й научала:
Святий вечір!

Сину Івасю! Як підеш на войну,
Святий вечір!
То не вихвачуйся поперед війська,
Святий вечір!

Да зоставайся позаду війська!
Святий вечір!
А він матінки да не послухав -
Святий вечір!

Поперед війська конем грає,
Святий вечір!
А позад війська мечем рубає,
Святий вечір!

Хвалиться конем перед королем,
Святий вечір!
Перед панною - гострою шаблею.
Святий вечір!

Ой, чий то синок, синок Іванок
Святий вечір!
Поперед війська конем грає,
Святий вечір!

А позад війська мечем рубає,
Святий вечір!
Хвалиться конем перед королем,
Святий вечір!

Перед панною — гострою шаблею?
Святий вечір!
Ой, дам я йому половину царства,
Святий вечір!

Половину царства і свого панства,
Святий вечір!
І свою дочку-королівночку.
Святий вечір!