Про Хому та Ярему

Ой, послухайте, миряни, православні християни,
Ой, що ж я вам зговорю про Ярему і Хому!

Що Хома та Ярема та два рідниї браття,
Що на Хомі, на Яремі однаковії плаття:
Що на Хомі жупанок, на Яремі - каптанок,
Що Хома обідрався, а Ярема обшарпався.

Що Хома та Ярема, вони жили як в Бога,
Вони жили як в Бога, та й ласом вживали:
Вживав Хома редьку, а Ярема - часничок,
Взяло Хому зверху, а Ярему - за висок.

Ой, то ж то вони та й посердилися, розпозернилися,
А зійшли до купочки, та й розплакалися, розкузьомилися,
І оп'ять же вони та й порадилися:
- Ярема, рідний брате, не так же ж нам поживати,
Нумо так поживати, таким торгом торгувати,
Нумо солі набірать, да бариша принімать!

Набрав Хома солі віз, а Ярема – бочку,
Став Хома у ряду, Ярема - в куточку,
Аж у Хоми не торгують, а в Яреми не купують,
Що у Хоми розікрали, а в Яреми так забрали.

Ой, то ж то вони та й посердилися, розпозернилися,
А зійшли до купочки, та й розплакалися, розкузьомилися,
І оп'ять же ж вони та порадилися:
- Ой, Ярема, рідний брате, не так то нам поживати,
Нумо так поживать, таким торгом торгувать,
Нумо горшків купувать, да бариша принімать!

Набрав Хома горшків, Ярема – макітер,
Став Хома на горі, а Ярема - ззаду,
Аж у Хоми не торгують, а в Яреми не купують,
Що у Хоми розікрали, а в Яреми так забрали.
Хома з серця покотив та й останні побив.

Ой, то ж то вони та й посердилися, розпозернилися,
Та й зійшли до купочки, та й розплакалися, розкузьомилися,
І оп'ять же ж вони та й порадилися:
– Ой, Ярема, рідний брате, не так то нам поживати,
Нумо так поживать, таким торгом торгувать,
Нумо воли справлять, да на хліба пахать!

Купив Хома п'ятака, а Ярема - третяка,
Дав Хома п'ять кіп, а Ярема – дев'ять,
Купив Хома глухого, а Ярема - кривого,
Запряг Хома в борозну, а Ярема - під руку,
Аж Хома гойкнув, а Ярема - собкнув,
Коли ж Хомин не везе, а Яремин так не йде.
Хома свого там убив, а Ярема - облупив.

Ой, то ж то вони та й посердилися, розпозернилися,
Та й зійшли до купочки, та й розплакалися, розкузьомилися,
Та й оп'ять же вони та й порадилися:
– Ой, Ярема, рідний брате, не так то нам поживати,
Нумо так поживать, таким торгом торгувать,
Нумо людей розбивать, да бариша принімать!

Зрубав Хома дубину, а Ярема - свидину,
Сів Хома під кущем, а Ярема – за кущем.
Десь узявся на них да боярський син,
Вдарив Хому дубиною, а Ярему - свидиною,
Вдарив Хому кулаком, а Ярему - вздовжки,
Побіг Хома кричачи, а Ярема - мовчки.

Ой, то ж то вони та й посердилися, розпозернилися,
Та зійшли до купочки, та й розплакалися, розкузьомилися,
Та й оп'ять же вони та й порадилися:
– Ой, Ярема, рідний брате, не так то нам поживати,
Нумо так поживать, таким торгом торгувать,
Нумо в церкву ходить, нумо Богу молиться,
Свою душу спасать!

Пішов Хома у вівтар, а Ярема - в крилос,
Взяв Хома книги, а Ярема - ризи,
Став Хома читати, а Ярема – плясати
Десь узявся на їх та і паламар.
Вдарив Хому носаком, а Ярему - вздовжки,
Побіг Хома кричачи, а Ярема - мовчки,
Побіг Хома у вікно, а Ярема - в двері.

Ой, то ж то вони та й посердилися, розпозернилися,
Та й зійшли до купочки, та й розплакалися, розкузьомилися,
Та й оп'ять же ж вони та й порадилися:
– Ой, Ярема, рідний брате, не так то нам проживати,
Нумо так проживати, таким торгом торгувати,
Нумо сіти плести, нумо рибку ловить,
Свою душку живить!

Сів Хома у човен, а Ярема - в лодку,
Піймав Хома окуня, а Ярема – плотку.
Ой, то ж то вони та ізрадувались!
Аж оп'ять же ж вони та і вивернулись:
Пішов Хома аж на дно, а Яреми не видно,
Тягнуть Хому, як сому, а Ярему – як бочку...
Яким торгом торгували, такою смертю пропадали!