Ни мав Іван шо робити

Ни мав Іван шо робити,
Мусів він сі й оженити.

Взьив си жінку Мар'яночку,
Гей, на свою головочку.

Гой, Іване, Іваночку!
Лиши пити горівочку.

Лиши пити та й гуляти,
Та будемо ґаздувати.

Купи плужок та й волики,
Та й истичок, та й коники.

Та поїдем в чисте поле,
Та й віорем файну ниву.

Оре Йванок й один деньок,
Марієчка воли гонит,
Та й до него ни говорит.

На другий день поступає,
Марієчка промовляє:

Ой, Іване, Іваночку!
Ци видиш ти дорожечку?

Тов доріжков турчин грає,
Відай ид нам повертає.

На день добрий, Іваночку,
Продай жінку Марієчку!

Продай ми жінку, Іване,
Нахай буде моєв панев.

Як ни схочеш продавати,
То будем сі пробувати!

Стали вни сі пробувати,
Став турчина замагати.

Став сі турчин поправляти,
Став Івана замагати.

Ой як став 'го замагати,
Став сі Іван покликати:

Ой, Маріє, Марієчко!
Поратуй мні цес разочок.

Поратуй мні цес разочок,
Най ни буде загибочок!

Марієчка як се вчула,
Плечима сі й обернула.

За Іваном бідувати,
За турчином панувати.

Били Івана та й з'єзали,
Та й до коньи прив'єзали.

Їдут гору й одну, другу,
В треті стали, попасали.

Ой, турчине, турчиночку!
Буду в тебе за служечку.

Попусти ми білі руки,
Най ни терп'ю кьижкі муки.

Ой, турчин сі ни здогадав,
Іванови ручки пускав.

Гей, турчине, турчиночку!
Ци видиш ти дубровочку?

Край дуброви два дубочки,
Сиґьи на них голубочки.

Подай же ж ми, пане, лучки,
Та най уб'ю голубочки.

Й один буде, пане, тобі,
Другий буде пани твої.

Другий буде пани твої,
Пани твої - жінці мої.

Гей турчин сі ни здогадав,
Іванови лучок подав.

Ой, взьив Іван та як змірив,
Турчинови в серце стрілив.

Марієчка як то вздріла,
Трохи з страху ни й умліла:

Ой, Іване, Іваночку!
Подаруй ми цес разочок.

Подаруй ми цес разочок,
Най ни буде загибочок.

Буду й других научати,
Треба вірнов мужу бути -

Я ти зариз подарую,
Най лиш лучок наладую.

Наладував та й измірив,
Марієчку бай застрілив!