Ой, піду я попід лугом

Ой, піду я попід лугом, | (2)
Там мій милий оре плугом. | (2)

Ой, він оре, воли гонить, | (2)
Він до мене не говорить. | (2)

Понесу я йому їсти, | (2)
Чи не скаже мені сісти. | (2)

Понесу я йому пити, | (2)
Чи не буде говорити. | (2)

Він наївся, він напився, |(2)
Він на ріллю похилився. | (2)

Чого лежиш, чом не й ореш, | (2)
Чом до мене не говориш? | (2)

Ой, я лежу та й думаю, | (2)
Що погану жінку маю. | (2)

Який тобі дідько винен, | (2)
Що ти гарний, чорнобривий, | (2)

А я руда вродилася, | (2)
Чорнявому судилася! | (2)

Було б мене не сватать вночі, | (2)
Не вилізли тобі очі, | (2)

Було б тобі сватать удень, | (2)
Розпитати своїх людей! | (2)

А в нас люди - не татари, | (2)
Вони б тобі розказали, | (2)

Чи хороша, чи вродлива, | (2)
Чи робоча, чи лінива! | (2)

Ой, хороша й уродлива, | (2)
На роботу справедлива, | (2)

На роботу справедлива, — | (2)
Доля ж моя нещаслива! | (2)