Ой, із-за гори та буйний вітер віє

Ой, із-за гори та буйний вітер віє,
Ой, там удівонька та пшениченьку сіє. | (2)

Ой, посіявши, стала волочити,
А заволочивши, стала Бога просити: | (2)

Ой, уроди, Боже, та пшениченьку яру
На вдовине щастячко, на сирітську славу! | (2)

Ой, ще й удівонька та й додому не дійшла,
А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла. | (2)

Ой, ще удівонька та й на лаву не сіла,
А вже кажуть люди, що пшениченька поспіла. | (2)

Ох, і горе ж мені та, діточки, з вами,
Гей, та що немає та хазяїна за вами! | (2)

Мати ж наша, мати, не журися нами,
Як повиростаємо, розійдемось самі! | (2)

Ой, буде нас, мати, та по горах, по долинах,
Ой, буде нас, мати, та по чужих країнах! | (2)

Ой, будеш ти, мамо, як зозуля кувати,
Що нікому буде тобі й пити подати! | (2)