Ой, зачула моя доля

Ой зачула моя доля,
Що не бути мені дома. | (2)

Бути мені у неволі,
У рекрутському наборі. | (2)

У залізі, у закові,
Молодому козакові! | (2)

Скоро козак догадався —
По вулицях не шатався. | (2)

По улицях не шатався,
До дівчини заховався. | (2)

До дівчини у комору
На тихесеньку розмову. | (2)

Дівчинонько, моє серце,
Сховай мене під ряденце! | (2)

Дівчинонько, моя рибко,
Сховай мене, щоб не видко! | (2)

Лихі люди як узнали,
Отаманові сказали. | (2)

Як прибігло два десятських, —
Дівці двері розламали, | (2)

Таки парубка піймали,
Назад руки ізв'язали. | (2)

Посадили у задочок,
А два сіло в передочок
Та повезли в городочок.

Один коні поганяє,
Другий парня доглядає. | (2)

Та привезли в городочок,
Поставили у станочок,
Забрили його лобочок.

Платком шию зав'язали
Ще й солдатиком назвали. | (2)

Іди, парень, висипайся,
Та й на муштру поспішайся! | (2)

Скоро парень пробудився,
За голівоньку вхопився: | (2)

Бідна моя головонька,
Ще чужая сторононька,
Не рідная родинонька!

Лучче б було з грабельками,
Ніж тепера з шабельками; | (2)

Лучче б було з сестрицями,
Ніж тепера з рушницями; | (2)

Лучче б було плугом іти,
Ніж з панами говорити; | (2)

Лучче б було воли пасти,
Ніж тепера з коня впасти! | (2)