Ой, вишеньки-черешеньки, чом з вас листя обпало?

Ой, вишеньки-черешеньки,
Чом з вас листя обпало?
Любилися, кохалися – |
Всьо задаром пропало! | (2)

Любилися, кохалися
Аж до самого кінця:
Тепер іди, моя мила, |
Шукай собі молодця! | (2)

Тепер іди, моя мила,
Шукай собі молодця,
А я піду й за тобою |
На вінчання дивиться! | (2)

Прийшов козак до церковци,
Та й став собі при столі,
Єго мила, чорнобрива |
У куточку й при стіні. | (2)

Єго мила, чорнобрива
У куточку при стіні,
Покотились дрібні сльози |
По личеньку до землі. | (2)

Вийшов священник з вівтарю,
Став ся грізно питати:
З ким бажаєш, козаченьку, |
Білі ручки в'язати: | (2)

А чи з тою дівчиною,
Що'з три роченьки ходив,
А чи з тою дівчиною, |
Що заручення зробив? | (2)

Ой, не з тою я бажаю,
Що'м заручення зробив,
Тільки з тою я бажаю, |
Що'м три роченьки любив! | (2)

Ой, розходися, народе,
А ти, мила, йди сюда,
Аж типер я добре знаю, |
Що навіки ти моя! | (2)