Ой вербо, вербо, вербо крутая

Ой, вербо, вербо, вербо крутая,
Чом з тебе листя спадає?
Тяжко на серці, тяжко на моїм, |
Бо вже милий від'їжджає! | (2)

Ой, щоб я мала крильця сокола
Та й уміла б я літати,
Полетіла б я по всьому світу |
Свого милого шукати! | (2)

Ой, лечу днину, лечу другую,
А милого не видати.
Ой, сяду, сяду в вишневім саду |
Та й стану гірко плакати! | (2)

Як прийшла мати з нової хати,
Свого синочка питає:
Що ж то за пташка, що за пташина |
По нашім саду літає? | (2)

Ой, то не пташка, то не пташина
По нашім саду літає,
Ой, то миленька, чорнобривенька, |
Свого милого шукає! | (2)

Летіла днину, летіла другу,
А милого не видати.
Ой, сяду, сяду в вишневім саду |
Та й стану гірко плакати! | (2)