Та туман, туман по долині

Та туман, туман по долині, | (2)
Та широкий лист на калині.

А ще ширший на дубочку, | (2)
Кличе голуб голубочку.

Ой, хоч не свою, то чужую, | (2)
Йди, голубко, поцілую.

Ой, нащо чужу цілувати | (2)
Та й своїй жалю завдавати?

Лучче свою цілувати | (2)
Та й чужій жалю завдавати.

Та червоная калинонька | (2)
На яр-море схилилася.

Та на яр-море схилилася, | (2)
Молодая дівчина
Та й зажурилась.

Дівчинонька та й зажурилась, | (2)
Що від роду та й відбилась.

Що від роду ще й від родини | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
Ще й на чотири.

Та й на двадцять п'ять миль |
Ще й на чотири, | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
І на три палі.

Та й на двадцять п'ять миль |
І на три палі, | (2)
Та сидить сокіл на тополі.

Та й сидить сокіл на тополі | (2)
Та й піє пісні усякої.

Потеряла свій віночок | (2)
Через дурний розумочок.

Лю-лю, лю-лю, дитя, спати, | (2)
Пора листи написати.

Пора листи написати | (2)
Й до батенька одіслати.

Нехай батько не турбує, | (2)
Дівці вінка не готує.