Та тиха ж, тиха ж та й уличенька тиха

Та тиха ж, тиха ж та й уличенька тиха,
Та нема мого ж та вірного жениха. | (2)

Та іще й тихша ж та й уличенька буде,
Та як мій милий та із Дону прибуде. | (2)

Та прибув милий та із Дону додому,
Та й зустрів в сінях милу ж та на порозі. | (2)

Та здрастуй, мила ж, та здрастуй, чорнобрива,
Та чом же в тебе ж не так, як говорила? | (2)

Та чом же в тебе ж не так, як говорила?
Та чия в тебе ж та на руках дитина? | (2)

Та була в мене та циганочка вранці,
Та й забула ж та дитину на лавці. | (2)

Та брешеш, мила ж, та брешеш, чорнобрива,
Та не такая ж та у циганки дитина. | (2)

Та іди ж, милий, та із сіней в хату,
Та буду тобі ж та всю правду казати. | (2)

Та був у мене ж та матрос молоденький,
Та ночував він та три ночі темненьких. | (2)

Та ночував він та три ночі темненьких,
Та й давав же та й рублів золотеньких. | (2)

А сідлай, милий, та коня вороного,
Та й доганяй же та парня молодого. | (2)

Та я не буду ж та коника сідлати,
Ой, та я ж буду ж та милу катувати. | (2)