Гей, ой, у полі клен-дерево різно

Гей, ой, у полі клен-дерево різно,
Гей, ходить козак до дівчини пізно.

Гей, ой, не ходи, козаче, до мене,
Гей, бо неслава на тебе й на мене.

Гей, ще й на твого коня вороного,
Гей, ще й на тебе, хлопця молодого,

Гей, ще й на твоє золоте сідельце,
Гей, ще й на тебе, козаченьку-серце,

Гей, ще й на твою дротяну нагайку,
Гей, ще й на мене, дівчину-коханку,

Гей, ще й на твою зброю золотую,
Гей, ще й на мене, дівку молодую,

Гей, ще й на твою козацькую вроду,
Гей, ще й на мене, дівчину молоду.

Гей, а я слави повік не боюся,
Гей, з ким люблюся, то й не наговорюся.

Гей, з ким люблюся, то й не наговорюся,
Гей, з ким кохаюсь, то й стану звінчаюсь.

Гей, а в неділю рано-пораненько,
Гей, я ж думала, що то сонце сходить.

Гей, а то козак на риночку ходить,
Гей, вороного коня за повода водить.

Гей, сиву шапку в правій руці носить,
Гей, свого пана прехороше просить:

Пане ж мій, пане! Пане мій, паночку!
Гей, пусти мене з року додомочку.

Гей, пусти мене з року додомочку,
Гей, плаче-тужить дівчина за мною.

Гей, нехай тужить, вона перетужить,
Гей, нехай козак хоть року дослужить.

Гей, нехай плаче, вона перестане,
Гей, нехай козак на другий рік стане.

Гей, як не будеш додому пускати,
Гей, то я буду ніччю утікати.

Гей, як ти будеш ніччю утікати,
Гей, то я скажу в кайдани кувати.

Гей, не куй мене, пане, у кайдани,
Гей, прикуй мене в шинкарки до лавки.

Гей, у шинкарки мед, вино, горілка,
Гей, у сусіди прехороша дівка.

Гей, у шинкарки мед, горілку пити,
Гей, у сусіди дівчину любити.