Ой, ходила коло пліту

Ой, ходила коло пліту —
Нема в світі над Микиту,
Як любила, любить буду,
Повік його не забуду!

Ой, ходила коло млина —
Нема в світі над Данила,
Як любила, любить буду,
Повік його не забуду!

Пішла Гандзя в поле жати,
Забулася серпа взяти,
Хліб узяла, серп забула,
Таки Гандзя дома була.

Пішла Гандзя по буряки,
А за нею два дураки,
А попович попереду:
— Постій, Гандзю, куплю меду!

— Ой, ти, Гандзю, що ти робиш?
За собою хлопців водиш!
— Ой, якби ж я не водила,
То б косників не носила!

— Ой, ти, Гандзю, що ти робиш?
За собою хлопців водиш,
За собою молодою
Водиш хлопців чередою!

— За тією вдовицею
Ходять хлопці копицею,
А за мною, молодою,
Ходять хлопці чередою!

— Ой, ти, Гандзю милостива,
Чим ти брови намастила?
— Було трохи купервасу —
Намастила к сьому часу.

Намастила брови лоєм,
Щоб ходили хлопці роєм.
Ой ти, Гандзю кучерява,
З ким ти сю ніч ночувала?

— Під явором зелененьким
З козаченьком молоденьким.
— Ой, дам тобі прочухана,
Щоб ти дома ночувала !

— Ой, ти, Гандзю кучерява,
Де ти цю ніч ночувала?
— Під хатою, під латою
З собакою кудлатою!

Через греблю Микитину
Ведуть Гандзю підтикану.
Кричить Гандзя, репетує,
Ніхто Гандзі не рятує.

Гандзю, Гандзю, триста мамі!
Через тебе був я в ямі.
Через тебе, високую,
Впав я в яму глибокую!