Нашо я тебе полюбила і душу свою віддала?

Нашо я тебе полюбила
І душу свою віддала?
І все, що на світі, позабула,
І щастя з тобою не знайшла?!

Ти клявся, божився, мій милий,
Що ти не покинеш мене –
Тепер ту присягу зневажаєш,
Думаєш покинути мине!

Не плетіт мні вінку з барвінку,
Бо я в нім до шлюбу не піду.
Сплетіт мі зі жовтого цвіту,
Я з милим в розлуці жию!

Рожевая ружа – то знакомство,
Червоная ружа – то любов,
А жовтая ружа – то розлука,
А біла – пролятая слезов!

Прийшов мій миленький в садочок,
Де квіти мені дарував,
Зірвав щонайкращую квітку
І вкинув на землю, придопкав!

Ой, допче, ой, допче, мій хлопче,
Невинную душу мою...
Ти будеш проклятий з другою
За зраду злодійську свою!