Раз я вийшов на вулицю

Раз я вийшов на вулицю
Та й і досі каюсь.
Улюбився у дівчину |
Та й зо сну жахаюсь. | (2)

Серце б'ється, завмирає,
Хоть не рад, то плачу,
Як своєї дівчиноньки |
Хоть день не побачу. | (2)

Молодиці і дівчата
Стали говорити,
Що так часто на вулицю |
Я почав ходити. | (2)

Хорошая, чорнявая,
Милая Маруся,
Там-то гарна, там-то брава, |
Що й не надивлюся. | (2)

Брови чорні, очі карі,
Любо подивиться,
Личко повне, як пампушка, |
Чому ж не влюбиться? | (2)

Ручки білі, стан тоненький,
Голос солов'їний.
Чом такої не любити, |
Боже мій єдиний! | (2)

Коли б мені Господь поміг
Шлюбом обручиться,
То я б її вправив в рамці, |
Сів би та й дивився. | (2)

Проглядів би нічку цілу
На брівоньки чорні,
А ще більше на грудь білу |
Та на стан моторний. | (2)