Нехай же нас Бог рятує

Нехай же нас Бог рятує,
Що наш батько не статкує.
Бере Карпа і Дем'яна,
Павла, Грицька і Івана,
Яцька, Отецька і Гаврила,
І Кирила, і Данила,
Петра, Дмитра і Архипа,
Хому, Левка і Тараса,
Герасима, Опанаса,
Максима, Семена ще й Терешка.

Ой, дай же нам, Господи, що ми зібрались,
Що ми собі трошечки понапивались.
Хто маючий, хто багатий,
Хто покірний, хто завзятий,
Хто вродливий, хто хороший,
Кому течуть з річок гроші,
А Купріян каже: "Я весь у злоті".

Зібралася компанія
Невеличка, але чесна:
То писарі, то малярі,
То ковалі, то слюсарі,
То музики, то дзвонарі,
То шевчики, то крамарі,
Виновари, пивовари,
Купріян, цехмейстер над соломою.

Біжить Ганна ще й Тетяна,
Страшать батька Купріяна.
Біжить Ганна ще й Данилко:
Тікай, татку, куди видко,
Ось мамуня йде, всім буде.

Одні кажуть: "Сховаймося",
Другі кажуть: "Признаймося",
Одні кажуть: "Сидім тихо",
Другі кажуть: "Буде лихо",
А Купріян каже: "Якось-то буде!"