Туга за тугою, журба за журбою

Туга за тугою,
Журба за журбою –
Оддала мене мати |
Заміж молодою. | (2)

Як в матері була,
То як мак цвіла,
Тепер же я стала, |
Як та трава в'яла. | (2)

А як оддавала,
Мені наказала,
Щоб я не гуляла, |
В неї не бувала. | (2)

Дев'ятого году
Пішла я до роду –
Мати не признала, |
Із двору прогнала. | (2)

Сусіди впізнали,
Матері сказали:
Сусідонько наша, |
Та то ж донька ваша! | (2)

Сусідоньки милі,
Верніть мені її!
Дочка вертається, |
Слізьми вмивається. | (2)

Мати ж моя, мати,
Де ж тебе й узяти –
Чи тебе купити, |
А чи заслужити? | (2)

Чи я ж не робила,
Людям не годила,
Та й не знайшла матір, |
Що мене зродила. | (2)