А хто в коршмі п’є, турок та поляк

А хто в коршмі п'є? Турок та поляк.
Турок та поляк ще й донський козак.

Пили вони, пили, пили, підпивали,
Молоду дівчину собі підмовляли:

Молода дівчина, іди ти із нами,
У нас тобі лучче буде, як в рідної мами.

Привели дівчину до сухого лому.
Вернися, дівчино ти дурна, додому.

Привели дівчину до широкої кладки.
Вернися, дівчино, до рідної матки.

Привели дівчину до зеленого жита.
Вернися, дівчино, доки ще не вбита.

Ой, я не вернуся, бо батька боюся,
Панка сподобала, сіла й поїхала.

Привели дівчину до зеленої сосни,
Прив'язали дівчину до сосни плечима.

Прив'язали дівчину до сосни плечима,
До сосни плечима, а на степ очима.

А на степ очима, ой крешуть креміння,
Запалили сосну зверху до коріння.

Ой, сосна горить, дівчина говорить:
Хто в полі ночує, мій голосок чує.

А хто дочок має, нехай научає,
Звечора до коршми гулять не пускає.

Сосонка горить, дівчина кричить,
Бо смола тече, дівчину пече.