Копав же я криниченьку

Копав же я криниченьку
Не одну й не дві.
Гей! Не одну й не дві!

Кохав же я дівчиноньку
Людям — не собі!
Гей!

Та вже з тої криниченьки
Орли воду п'ють!
Гей! Орли воду п'ють!

Та вже ж тую дівчиноньку
До шлюбу ведуть!
Гей! До шлюбу ведуть!

Один веде за рученьку,
Другий - за рукав.
Гей! Другий - за рукав.

Третій іде — серце ниє:
Любив, та не взяв!..
Гей! Любив, та не взяв!..

Викопаю криниченьку
В вишневім саду.
Гей! В вишневім саду.

Чи не вийде моя мила
Сюди по воду?..
Гей! Сюди по воду.

Аж ось мила сама йде,
Відерця несе.
Гей! Відерця несе.

Беру в неї із рук відра —
Вона не дає.
Гей! Вона не дає!

Даю я їй злотий перстень —
Вона й не бере.
Гей! Вона й не бере.

Закликаю в світилоньку,
А вона й не йде...
Гей! А вона й не йде...

Бодай же ти, моя мила,
Щастя не мала!
Гей! Щастя не мала!

Як ти мене, молодого,
З ума ізвела!
Гей! З ума ізвела!