Відпусти

Коли так сильно засумую,
На склі весну я намалюю
І тільки ніч немає сну,
Ти так любив мене одну...
Але, по правді, я не знаю,
Чому тебе іще тримаю,
Коли весна любов забрала,
А я давно вже..

Приспів
Відпусти, відпусти...
Як з рук гарячу каву.
Полети, полети...
Я так цього чекала...
І засни, і засни...
Не відчуваючи вини...
Відпусти, відпусти...
Як з рук гарячу каву.
Полети, полети...
Я так цього чекала
І засни, і засни...
В долонях теплої весни.

Не ті слова, не те вино,
Це вже, напевно, все одно,
Хай повертаються ті сни,
Прийде світанок до весни,
Де не буде уже тебе,
Дощем мій спогад пропаде...
Мені, напевно, це здалося,
Як ніжно грався ти волоссям...

Приспів.

Обіймів не було твоїх,
Тоді ще падав просто сніг,
І правди не було й брехні,
Лиш той малюнок на вікні.
На тебе більше не чекаю
І десь сама тепер зникаю,
Коли тебе я відпускала,
Тоді я - вільним птахом стала!

Приспів.