Зачекай, не квапся, моя осене

Осінь жовтим малює листя,
Осінь білим фарбує коси.
Одягла моїх літ намисто
І в дарунок мені приносить.
Ніби вчора малим ще бігав
По холодній росі ранковій,
І в святошній сорочці білій
Славив світле Різдво Христове.

Приспів:
Зачекай, не квапся моя осене,
Я тебе ще в гості не запрошував.
Хай ще я натішусь теплим літом,
Ще горять в саду кохання квіти.
Я в гріхах не всіх іще покаявся,
Хай ще я онуків дочекаюся.
Я ще журавлем лечу у просині,
І тому не квапся, моя осене.

Посміхнулась хитрунка-осінь,
У калину ховаючи сором.
Так, неначе прощення просить,
Що, можливо, прийшла за скоро.
І нехай на моїм подвір'ї
Вже прив'яло усе зелене,
Я тобі все одно не вірю,
Що прийшла ти таки до мене.

Приспів:
Зачекай, не квапся моя осене,
Я тебе ще в гості не запрошував.
Хай ще я натішусь теплим літом,
Ще горять в саду кохання квіти.
Я в гріхах не всіх іще покаявся,
Хай ще я онуків дочекаюся.
Я ще журавлем лечу у просині,
І тому не квапся, моя осене.
Я в гріхах не всіх іще покаявся,
Хай ще я онуків дочекаюся.
Я ще журавлем лечу у просині,
І тому не квапся, моя осене.