Та й схилився дуб на дуба

Та й схилився дуб на дуба, ліщина підперла,
Заплакали сиротята - рідна мамка вмерла...
Ой, не плачте, сиротята, й не впадайте в тугу,
Коби татко здоровенький - приведе вам другу.

Друга буде, друга буде, такої й не буде,
В'на таткові їсти зварить, ой, за вас забуде...
Ідіть, діти й небожєта, по хатах служити,
Бо не буде й друга мамка та й на вас робити.

Пішли бідні сиротята та й у гай лугами,
Та й стрітили пана Бога з трьома янголами:
Ой, і де ви, небожєта, ідете, ідете,
Йа своєї рідной мамки нігде не знайдете...

Посідали й сиротєта на мамчинім гробі,
Та возьміть нас, рідна мамко, - говорили собі.
Ідіть, діти й небожєта, ідіть додомочку,
Та най же вам мачушина зчеше й головочку...