Ой, ненько моя, та не гай мене

Ой, ненько моя, та не гай мене,
Та до свекорка виряджай мене.
Буде мені від свекра наруга,
Од свекрухи буде мені друга.

Діло зроблю — вона переробе,
Слово скажу — й те переговоре,
Хліба вріжу - вона скоса гляне,
Їсти хочу — аж серденько в'яне.

Ой, якби ж це моя ненька знала,
Вона б мені вечерять послала,
А хоть місяцем, хоч зірницею,
Та хоч братиком, хоч сестрицею.

А братика та дома немає,
А сестриця дороги не знає.
А братіка та довго не буде,
А сестриця та з дорожки зблуде,
Уже мені вечері не буде...