Ой, на Івана, та й на Купала…

Гей, гей, на Івана,
Гей, гей, гей на Купала...

Ой, на Івана, та й на Купала
Цвіт папороті я шукала.
Квітку надії, квітку кохання
Темная нічка десь приховала.
А я без кохання - весна без дощу,
Квітка без запаху.
А я без кохання - ніч без зірок,
Веселка без кольору.

Ой, на Івана, та й на Купала
Вночі чар-зілля я збирала.
З рути віночок, з маку та м'яти
За течією відпускала.
Пливи, віночку, не зупиняйся.
Зустрічай, милий, долю.
Ватри горять, спалять печаль,
Не барись, суджений, молю.
Бо я без кохання – весна без дощу,
Квітка без запаху.
Бо я без кохання – ніч без зірок,
Веселка без кольору.

Купала піснею всіх зустрічає,
Вогнем і водою світ очищає.
Місяць доріжку коханню встеляє
І жар-квітка вже палає.
І я із коханим, як рибка в воді,
З хвилями срібними граюсь,
І я із коханим, як квітка в росі,
В нектарі медовім купаюсь.

Диво-квітка – любові цвіт
В серці моїм розцвітає.
Світом править кохання нехай
Й ніколи нехай не згасає!

Гей, гей, на Івана,
Гей, гей, гей на Купала...