Заповіт арійській людині

Коли ти можеш бачити
Зруйноване діло цілого свого життя,
І без слів взятися будувати його наново,
Або за одним ударом
Стратити виграні сотні партій
Без жодного порушення
І без одного зітхання...

Коли ти можеш бути коханцем,
Не шаліючи з любови,
Коли ти можеш бути сильним,
Не перестаючи бути ніжним...
Коли ти можеш любити всіх приятелів,
Як братів, аж так,
Щоб ніхто з них не був всім для тебе.

Коли ти вмієш розважати,
Спостерігати й пізнавати,
Не стаючи ніколи скептиком,
Або руїнником,
Мріяти, та не даючи твоїй мрії
Стати твоїм паном...

Коли ти потрапиш бути суворим,
Не впадаючи ніколи в лють,
Коли ти вмієш бути відважним,
А ніколи безрозсудним,
Коли ти вмієш бути добрим,
Коли ти вмієш бути мудрим,
Не будучи моралізатором, ні педантом.

Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу
І не стратити голови,
Коли всі інші довкола тратять її,
Тоді князі, боги, щастя і перемога
Стануть на віки твоїми вірними рабами. -
Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ!..