Повстанське танго

Поглянь, ось перший сніг...
І мрія біла із недавніх днів,
І вдаль летить з-під стріх
Прядиво дивне із туги і снів...

Поглянь у серце, що томиться самітнє
І виглядає тебе із далини...
В своїй скорботі воно таке привітне...
Ах, повернися із срібної імли!

Пришли на крилах сну
Завзяття змагу і відчай жаги,
Тугу свою кріпку
І розмах, що не боїться зими!

В годину тиху ти розкажи про мрію,
Що каже нам віддати юність в дар,
І розігріває серця у сніговію,
Вливає в жили нам полум'яний жар!

Ми йдем, а гімн в душі
І крок несхитний по тріумф – чи смерть,
Щоби великі дні
Свідчили гідно про кривавий герць!

Одна шалена нас полонила доля, |
Що дарувала любов, як ніжний квіт. |
Чи переможем, чи згинем за волю, |
Жить буде вічно порив, заклятий в міт! | (2)