Жертвам голодомору

Am G
На цвинтарі забутому сільському
F E
Похилені від старості хрести...
Am G
Тут почесті не віддають військові
F E
І мало хто приходить вже сюди...
A7 Dm
Десь тут лежать батьки моєї мами,
G C E7
Її маленький братик поруч спить..
Am G
А скільки їх, від голоду померлих,
Dm E7 Am
По всій країні у землі лежить...

Приспів:
F G C Am
Коли вони вмирали, їм дзвони не дзвонили,
F G Am
Були уже спаплюжені церкви..
F G C Am
Лише земля стогнала, коли дітей ховали
F G Am E7
І зорі тут вмивалися слізьми!

Холодний і голодний тридцять третій
Пройшов над Україною мов смерч...
За більшовицьких тих страшних совєтів
Розмахувала тут косою смерть.
Вмирали люди з голоду, а десь зерно гноїли,
Вказівки із Кремля такі були:
Чим менше українців залишаться живими,
Тим ліпше буде з них мотузки вить.

Приспів.

Коли з трибун я слухаю промови,
Як хороше було в союзі жить,
Про те, що нам потрібні дві державні мови,
За всіх, за нас, душа моя болить.
Ні, їм не повернути часів отих проклятих,
Я вірю, над країною ще сонечко зійде...
І заживемо всі ми привільно і багато,
І Україна моя розцвіте!

Приспів.