Хто ж ми, браття?

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Хто нам жити в цоьму світі не дає?
Зірвем шаблю, вхопим списа, |
Кониченьку гучно свиснем, |
А Вкраїні хай зозуленька кує! | (2)

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Чом меди в нас п'ються, ллються ручаєм?
На краю хмільного поля |
Тільки мріє наша доля, |
А над краєм чорний ворон виграє. | (2)

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Чом добро своє і силу роздаєм?
Вороги нам тешуть гарно |
Як би нам слухняним ярма, |
Ну а ми полову радісно жуєм. | (2)

Гей, піднімемось на поклик,
На дзвінкий,
Адже ми усі від роду козаки,
Потанцюй же, пане враже, |
Як тобі козак накаже, |
А зозуля хай кує нам віки! | (2)

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Хто нам жити в цоьму світі не дає?
Зірвем шаблю, вхопим списа, |
Кониченька гучно свиснем, |
А Вкраїні хай зозуленька кує! | (2)