Україно моя

Пахне яблуком, медом і грушами
Стигле літо моєї землі,
І барвистими мальвами-ружами
Просинається ранок в імлі.
Пташеням жовторотим над стріхою
Я тулюсь до оселі в саду,
І жаданою світлою втіхою
До джерел я твоїх припаду.

Приспів:
Україно моя, білогруда лебідко,
Збережу я тебе, твою пісню дзвінку,
Сонцем ясним сія біля хати нагідка,
І всміхається день у пшеничнім вінку.

Від порога кудись за околицю
В'ється стежка в далекі світи.
І дітей проводжаючи, молиться
Рідна мати і схлипуєш ти...
Ти ж барвінком хрещатим увінчана,
Заколисана співом трембіт –
З полонини далекої – дівчина,
Ти для мене і щастя, і світ.

Приспів.

Короваєм духмяним і м'ятою
Пахне світ і дитинство моє,
Де у тиші прозорій за хатою
Літо воду веселкою п'є.
Волошкова, лелеча, калинова,
Рушникова, козацька, свята,
Солов'їна, ясна, горобинова,
Найдорожча моя, золота.

Приспів.