Залозецький край

Тут небо бездонне лягає спочити,
Спираючись на Чорний ліс,
Тут сонце щоранку купається в плесах
Й мугиче собі щось під ніс.
Тут дятли вистукують марші стрілецькі,
І білочки, як зв'язкові...
Тут соколи в небі — стрільці молодецькі...
Хмаринки — ясні й дощові.

Приспів:
Залозецький край — за лозами рай...
Незабудок синь, очерет...
Аромат суниць... Чистота криниць...
Й гордовитий пан — наш Серет.
Залозецький край — калиновий гай...
Веселковий луг... Дух ланів.
...Нас благословив на стежки життя
Залозецький край — дім батьків!

Тут райдуга личко вмиває в джерелах
Й дівчатам стрічки роздає...
Тут влітку — дзвінкі солов'ї на калині,
А взимку — снігур виграє...
Тут Матір Пречиста — Цариця Небесна
Лишила для вірних Свій Слід...
...Тут ми народились, мудріли, зростали
І звідси пішли в білий світ.

Приспів.

Тут лебеді, ластівки, горлиці, чайки
Хлюпочуться в лоні небес...
Роса діамантами на шовкотравах —
В них простір вмістився увесь...
Тут землі родючі... Джерела — цілющі.
Довкола — красодивина!
Отут поєднались Волинь та Поділля
І мила всім Галичина.

Приспів.